Четвер, 2018-01-18, 08:56
Вітаю Вас Гість | RSS

Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №57 імені Т.Г.Шевченка

Телефони: (0512) 41-33-44

E-mail: school57nik@ukr.net

Меню сайту
Категорії розділу
Для вчителів [2]
для вчителів
Адміністрація школи [1]
Безпека життєдяльності [6]
Структура року [4]
Методична робота [0]
Харчування [2]
Символіка школи [2]
Новини [164]
Сторінка бібліотекаря [49]
Творчість учнів [5]
Свята та будні [0]
Всеукраїнська акція "Дай руку першокласнику" [12]
Спортивна сторінка [13]
Реклама школи [6]
Сторінка батьків [78]
Твоя перша вчителька [4]
Наші спонсори [6]
Чому і як будуть вчити у 1-ому класі [3]
Сторінка директора [8]
Давай познайомимось, першокласнику! [1]
Радимось з батьками [5]
Методична робота [20]
Відкритий світ [22]
Робота творчої групи відкритий світ
Учнівське самоврядування [11]
Поради психолога [32]
Школа життєтворчості [1]
Творча група «Вчитель ХХІ сторіччя» [7]
Тема дослідження: Формування успішної особистості школяра шляхом використання нових інформаційних технологій.
Газета [12]
Методичний бюлетень [9]
Заводский кмсд [1]
Заводский кмсд
Педагогічні ради [12]
Педагогічні читання [4]
Психолого-педагогічний семінар [2]
Науково-методична конференція [3]
фінансовий звіт [12]
фінансовий звіт
Наше опитування
Який предмет вам більше подобається
Всього відповідей: 337
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Новини

Добра і щастя, творчих здобутків, світлого майбутнього тобі, моя шкільна домівко!
2017-11-19, 10:49

Дорога в життя починається зі шкільного порога… І якою б не була ця стежина – довгою чи короткою, стрімко-прямою чи звивисто-покрученою – світлим острівцем на ній є і завжди буде школа. Вона – той вогник, що впродовж усього життя зігріває душу кожного теплом і завжди радо відчиняє назустріч двері.

Школа – це країна, яку називають землею дитинства. Водночас саме у ній розпускаються квіти юності. Школа не підвладна вікові. Вона живе доти, доки у її стінах звучить сміх школярів, а на поріг ступають дитячі ніжки.

Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 57 почала функціонувати з 1992 року…http://s018.radikal.ru/i515/1711/fe/dc0d8b88c70b.jpg

…І ось минула чверть століття. Нині школа № 57 імені Т.Г.Шевченка – це один із кращих навчальних закладів міста й області. Ми пишаємося своїм творчим професійним колективом та численними досягненнями вихованців. Цілх 25 літ наша ластівка приймала в свої обійми й випускала з них учнів, вчила бути мудрими, людяними, активними, завжди відстоювати свою думку, бути Людьми в будь-якій ситуації.

І ось нашій улюбленій школі – 25 років! Сьогодні ми всі – ювіляри! І першокласники, і теперішні учні, і ті, хто вже залишив стіни рідної школи. Це – не звичайний ювілей, а ювілей домівки поколінь. Одні навчили, інші навчились. А дехто спочатку навчався сам, а згодом навчав наступні покоління. Без минулого немає майбутнього, і обов’язком нинішніх учнів є не лише берегти, а й примножувати історію школи, передавати її з покоління в покоління.

З 13 по 17 листопада шкільна родина святкували День народження нашої школи. Як це було? Яскраво, весело, дружно, з повагою і любов'ю…

Понеділок зустрів святковою лінійкою, яскравими кульками, чарівними вітальними листівками від наших найменших членів родини. В повітрі літав аромат свята, очікування чогось надзвичайного….

Вівторок став днем історії, єднання, бажань. При вході у школу можна було побачити скриньку бажань, та й не лише побачити, а й відправити поштою своє бажання. Урочиста 15-хвилинка була присвячена історії школи. А о 12.00 шкільне подвір’я загуло мов вулик, адже прийшов час для розкриття таємниці класів. Справа в тому, що ще вранці кожен клас завітав до школи з певною родзинкою. Кого тут тільки не було… І смайлики, і веселуни, і геометричні фігури, і квіткова полянка (початкова школа), і кленові листочки, індіанці, родзинкою класу навіть стало обличчя президента школи. Кожен клас презентував свій девіз та себе. Метою цього заходу стало єднання поколінь. Порадував учнів гість свята – Фіксик, а апогеєм зустрічі стало виконання бажань. Парламент показав своє вміння у жанрі танцю, вчителі – у декламуванні вірша «Любіть Україну».

Середа була днем бантика. Школа замайоріла різнокольоровими бантиками і метеликами. Такого різноманіття не очікував ніхто. В однієї учениці однокласники нарахували 87 бантиків. Уявляєте? А 5-класник мав оригінального дерев’яного метелика, варто зазначити, що вчителі теж не лишились осторонь і порадували неочікуваними перевтіленнями.

Четвер – день іграшок, доброти і теплоти. Кожен бажаючий міг прийти до школи з іграшкою, яка супроводжувала його цілий навчальний день. А на великій перерві учні мали змогу зробити колективне фото, а також передати іграшки дітям у дитячий будинок. Це була феєрія емоцій і почуттів, адже діти несли в подарунок найдорожче для них-їхніх друзів дитинства. Але жоден не мав і краплі сумніву, що комусь ці іграшки потрібніші. Цей день став днем виховання поваги до оточуючих, співчуття, толерантності, людяності, дитинства.

Найбільше всі чекали п’ятницю, адже це був день святкового вбрання, а також – день урочистостей. Яких тільки нарядів ми не побачили! І бальні сукні, і елегантні костюми, і чарівні вечірні сукні…

Але ось годинник сповіщує, що час збиратися родинним колом, і всі прямують до актової зали на свято мрій і сподівань.

Фанфари, завіса, неочікуваний сюрприз – виконання колективом школи пісні «З Днем народження, школо», прекрасні ведучі розпочинають свято, звучить гімн школи, присутніх знайомлять з гостями, надають їм слово, нагороджують вчителів, випускників, які тепер працюють у школі, а потім…

Те, що було потім ще довго згадуватиме весь Намив. Адже чи скоро забудуться вітальні слова Директора школи – Блакитної Тетяни Іванівни, яка є джерелом нашої сили і наснаги? Чи скоро забудуться неймовірні перевтілення вчителів? Думаю, що ні.

Ще одним приємним сюрпризом стало вітання випускників школи. Вони, мов пташенята, прилинули до рідного гніздечка. Не віриться, що минуло 25 років. Ніби вчора випускники випустили в небо голубів і насолоджувалися шкільним вальсом та безтурботним життям… А сьогодні вони такі ж веселі і гарні, лишень обручки з’явилися у багатьох на безіменних пальцях та життя стало розписаним по хвилинках. Але дещо лишилося незмінним… Це їхні спогади.

Перші випускники школи прийшли разом зі своєю родиною, яскраві кульки у дитячих руках, щирі слова та неймовірне виконання вітальної пісні не лишили байдужим нікого. Виступали і молодші випускники, їхні слова теж торкались душі та пробирали до сліз…

Та чи можливе свято без наших вчителів, які були і залишаються для учнів другими батьками, наставниками, порадниками, мудрецями? Звісно, що ні. Вони запросили всіх присутніх у подорож, щоб відшукати паспорт школи, де познайомили зі своїми талантами та талантами наших учнів. Багатьох не впізнали за яскравими костюмами, але рухи, голос видали своїх власників…

Фінальна пісня, яку виконала випускниця та її мама з колективом школи, викликала бурхливі емоції та оплески.

Школа показала своє обличчя, дала можливість відчути своє серце, торкнутися душі. Ми всі різні, але нас об’єднує повага до нашого минулого і любов до сучасного, бо без минулого немає майбутнього.

Добра і щастя, творчих здобутків, світлого майбутнього тобі, моя шкільна домівко!

Категорія: Новини | Додав: shool57
Переглядів: 29 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук